ПРОСУВАННЯ ЧИТАННЯ У МОЛОДІЖНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ЗАСОБАМИ МЕДІА

Шановні колеги!

Розпочнемо з очевидної істини: старі засоби популяризації книги не працюють у сучасному світі. Нові покоління, маючи цілком інші можливості доступу до інформації, виявляють все менше зацікавленості традиційними формами бібліотечної роботи.

Незабаром бібліотеки України постануть перед невідворотною проблемою: серед їхніх читачів не залишиться молоді. Запобігти цьому бібліотека може лише утвердивши себе як просвітницький центр, що відповідає на питання сьогодення і оперує сучасними загальнодоступними технологіями.

Серед таких технологій і медіа-ресурси, що останнім часом так чи інакше використовуються в бібліотечній роботі повсюдно.

Але ми не спинятимемося на таких очевидних кроках просування бібліотеки в медіа-середовищі як наповнення власного сайту чи сторінок в соціальних мережах, а розглянемо тільки новації.

Для початку бібліотечну роботу з медіа слід розділити на три типи:

• проведення офлайн медіа-заходів (тобто таких, що відбуваються в бібліотечних залах),
• онлайн медіа-заходів (тобто таких, що потребують доступу до Інтернету),
• створення власного медіапродукту.

Окреслимо їх почергово на прикладі Херсонської централізованої бібліотечної системи.

У 2018 році одним з найпотужніших загальносистемних заходів з використанням медіа-технологій став Тиждень молодіжної книги “Епос”.

Попри те, що Тиждень є обласною акцією й координується Херсонською обласною бібліотекою для юнацтва ім. Бориса Лавреньова, ми вирішили додати до нього свою родзинку.

Всі заходи Тижня були поєднані темою “епосу” у його найширшому розумінні, кожен день Тижня отримав, відповідно до дати, свої найменування: День Дрюона, День Трої, День “Марсельєзи”, День Шекспіра, День Старицького.

Ці імена і події слугували лише приводом занурити читачів у великі “літературні світи”: світ епічного фентезі та історичного роману про Середньовіччя, світ античного епосу і його сучасних інтерпретацій, історичний і художній світ Української Революції 1917–1921 років, світ епічної драми, світ українського історичного роману.

Ми вживали термін “літературний світ” для позначення комплексу художніх творів, початково породжених фантазією одного автора. Йдеться не лише про оригінальні книги, а й увесь започаткований ними обшир матеріалів. Ці літературні світи сьогодні існують насамперед у медіа-середовищі: на фанатських сайтах (твори фендому), в комп’ютерних та настільних іграх, екранізаціях тощо.

Своєю метою бібліотекарі бачили насамперед використання усього цього матеріалу для популяризації читання “основоположних” книг літературних світів.

Але в межах Тижня здійснювалися й цілком новаторські медіа-проекти. До дня написання Руже де Лілем “Марсельєзи” ми розробили невелике відео з розповіддю про боротьбу херсонців за Українську Народну Республіку в 1918 році (“Марсельєза” слугувала одним з військових гімнів Армії УНР, а в квітневі дні сто років тому українські війська визволили Херсон).

Наступним кроком з популяризації літературних світів за допомогою оффлайн медіа-заходів стала серія тематичних квестів на майданчику креативного простору Урбан Сад. Протягом літа 2018 року тут відбулися заходи, присвячені “Грі престолів” Мартіна, “Хобітові” Толкіна, “Відьмакові” Сапковського, казкам братів Грімм та класичним англійським детективам.

Як і у попередньому випадку, метою квестів було звернення до першоджерела — основоположного роману літературного світу. Але і самі квести, і, особливо, їхній інструментарій є прямо дотичними до медіа-сфери. Під час їхнього проведення використовуються нові медійні технології (QR коди та інші застосунки смартофнів), відсилки до популярної культури тощо.

Окрім власних ініціатив, Херсонська централізована бібліотечна система завше прагне долучатися до національних і міжнародних проектів з популяризації медіаграмотності. У нашому місті вона єдина офіційно відгукнулася на заклик ЮНЕСКО до відзначення Глобального тижня медійної та інформаційної грамотності в жовтні 2018 року.

В межах Тижня хотілося б спинитися на двох ключових заходах. В бібліотеці-філії № 6 відбувся бібліопрактикум “Технології ефективного спілкування”. Передбачалося, що сьогодні, в часи глобальних викликів свободі слова та незалежності медіа молоді херсонці міркуватимуть про ці загрози (і можливості їх подолати) з точки зору пересічного громадянина.

Захід більш ніж виправдався, а свідченням його визнання було те, що на офіційному сайті ЮНЕСКО саме він презентував Херсон у всесвітньому переліку затверджених подій Тижня, а згодом був поширений і офіційним твіттером програми медіаграмотності ЮНЕСКО.

Іншим заняттям з медіа-тематики (у дуже незвичному антуражі) стало заняття з робототехніки в Центральній бібліотеці ім. Лесі Українки. Тут гості могли власноруч зібрати цілком працездатного робота в межах захоплюючого квесту в світі «Зоряних війн».

Зануритися в атмосферу світу допомагали і Дарт Вейдер та Лея Органа, і безліч тематичних сувенірів, і дарунки юним робототехнікам в стилістиці космічної саги. Тобто, знову ж, йдеться про невимушену апеляцію до сучасної масової культури, до образів, що добре знайомі всім з медіа.

Сподіваємося, що це лише перший крок і наступного року Тиждень медіаграмотності в нашій системі буде набагато більш насиченим та актуальним.

Іншим типом бібліотечних медіа-заходів є використання онлайн-ресурсів для просування культури читання чи, ширше, інформаційної повістки бібліотек. Якщо всі попередні заходи передбачали особисту присутність користувачів у бібліотечних залах в конкретний час, то використання онлайн-платформ є набагато зручнішим та комфортнішим для молодої людини.

Онлайн медіа-ресурси, що їх ми використовуємо, можна поділити на дві групи: сторонні проекти і власне бібліотечні. Прикладом перших може слугувати загальновідомий просвітницький портал “Вікіпедія”, що є для більшості з нас універсальним довідником. Не є таємницею також те, що пошукові системи охоче ставлять у перші рядки відповідей на заданий пошук саме посилання на вікі-статті.

Свого часу Херсонська централізована бібліотечна система однією з перших в Україні почала працювати з проектами Української Вікіпедії, а на сьогодні все більше працівників і читачів долучається до написання нових вікі-статей. Протягом цього року таких статей, в межах ряду конкурсів та акцій, було створено і відредаговано кілька десятків — і наша система в цілому, і окремі учасники були неодноразово відзначені Фондом “Вікімедіа Україна”.

Яке значення має ця праця? По-перше, йдеться про наповнення українського інформаційного простору якісним довідковим матеріалом. По-друге, завдяки подібним заходам відбувається популяризація рідного краю в межах цілої України. По-третє, таким чином відбувається залучення до бібліотек молодих користувачів, зацікавлених у використанні тих чи інших можливостей, що їх надає своїм авторам Українська Вікіпедія.

Часто читачі Вікіпедії бажали би покращити її статті, але не знають як. Херсонська централізована бібліотечна система на сьогодні є не лише регіональним партнером Української Вікіпедії, а й осередком місцевої Вікіспільноти: відтак саме тут користувач може довідатися про загальні принципи роботи Вікіпедії, навчитися писати й редагувати вікі-статті, а відтак — стати повноправним автором найбільшої в світі електронної енциклопедії.

Варто підкреслити, що написання вікі-статті передбачає для автора дослідження літератури й Iнтернету для пошуку достеменної інформації. Практично йдеться про основи наукового дослідження, а відтак автор статті займається поглибленою самоосвітою в тій чи іншій галузі (що й вимагається від медіаграмотного громадянина).

Іншою можливістю використання онлайн-платформ є використання власного сайту не лише як стрічки новин, але як майданчика для власного мультимедійного продукту: віртуальних виставок та проектів. Протягом 2016–2018 років інформаційно-бібліографічним відділом створено 13 віртуальних виставок, розгорнутих на сайті системи у зручній для перегляду “книжковій” верстці.

З виставками можна ознайомитися за посиланням: http://cls.ks.ua/xronika/virtualni-vistavki

Слід зазначити, що ці виставки є актуальними за тематикою, а відтак отримують позитивний відгук навіть серед херсонців, що не пов’язані з бібліотечними колами. Наприклад, на останню виставку відгукнулися (та давали посилання на неї на своїх сторінках) регіональні засоби масової інформації.

Важливою особливістю віртуальних виставок є те, що вони слугують свого роду яскравою обгорткою, розгорнувши яку користувач зустрічається з книгою: на легальні електронні копії ведуть гіперпосилання, а на книги з фондів системи — докладні бібліографічні описи.

Третьою можливістю роботи бібліотеки з медіа ми назвемо створення власних друкованих медіа-продуктів. Якщо активна діяльність бібліотек в інтернет-середовищі вже нікого не дивує, то їхній вихід на ринок друкованих медіа є безумовно цікавою і перспективною новацією.

Помітною подією на святкуванні Всеукраїнського дня бібліотек 2017 року стала презентація комікс-газети LESYA 2616 (назву газета отримала на честь астероїда, названого іменем Лесі Українки). Протягом року бібліотекарі разом з волонтерами створювали розділи газети, наповнюючи їх побутовими замальовками. Цю тематику продовжило й друге число газети.

Сьогодні триває активна робота зі створення третього випуску, який, на відміну від попередніх, буде об’єднаний наскрізним сюжетом і єдиною темою: історією появи на Херсонщині чотирьох національних громад. Йдеться про українців, греків, болгар та німців, але їхні графічні історії є не ілюстрацією сухих історичних фактів, а композиційно єдиною і художньо довершеною графічною новелою.

Підкреслимо, що графічні романи, комікси та манга поступово стають елементом масової української культури, зацікавлюють передусім молодь. Відтак бібліотекар конче потребує опанування як класичної комікс-літератури, так і технічних знань зі створення нових графічних історій.

Наступним логічним кроком зі створення власного медіа продукту є публікація повноцінних друкованих книг. Протягом 2017–2018 років Херсонська централізована бібліотечна система долучилася до створення й публікації двох таких видань: “Виктор Гошкевич и его мир: семья, окружение, древности” та “Чорнобаївка: вчора, сьогодні, завтра”.

Видання викликали чималий інтерес в місті, розголос у засобах масової інформації, отримали схвальні рецензії на сторінках наукових журналів та серед пересічних городян.

Відтак цей напрямок роботи неодмінно розвиватиметься і надалі.

Відтак можемо підбити попередні підсумки використання медіа-ресурсів у просуванні читання серед молоді в книгозбірнях Херсонської централізованої бібліотечної системи. Це використання є:

1. Першим кроком у перетворенні “бібліотеки” у повноцінну “медіатеку”.

2. Приводом запросити херсонців до бібліотечних залів.

3. Можливістю долучити їх до знайомих літературних світів у формі інтерактивної взаємодії.

4. Актуалізацією літературних й історичних розповідей через залучення їхніх нових інтерпретацій, що набули поширення в медіа та масовій культурі.

5. Нагодою стати партнером провідних просвітницьких інституцій сучасності.

6. Змогою гучно заявити про себе в культурному просторі міста і цілої України.

7. Приводом працювати над створенням власного якісного медіа продукту: електронного і друкованого.

Загалом же, саме поєднання нових технологій вільного доступу до медіа-продукту і просвітницьких функцій, які не здатна взяти на себе жодна інша культурна інституція міста, робить бібліотеку цікавою та корисною для молодої людини.