“вихід із зони комфорту: критика новин і альтернативні джерела інформації”
22 травня в Центральній бібліотеці ім. Лесі Українки відбулося перше заняття координаційного блоку Школи медіаграмотності Херсонської централізованої бібліотечної системи.
Його тема: “Вихід із зони комфорту: критика новин і альтернативні джерела інформації”. Пропонуємо бібліотекарям Херсона та інших міст ознайомитися з матеріалами заняття — сподіваємося, що це допоможе їм у професійній діяльності.
Ви можете насамперед переглянути відеозапис заняття, а посилання на онлайн-інструменти та актуальні статистичні дані, про які йдеться в ньому, чекають вас нижче — у повнотекстовій версії матеріалів заняття.
Чи довіряєте ви цій новині: “В Японии ведущий инженер компании Panasonic, 68-летний Харуто Тагава попытался покончить с собой, написав в предсмертной записке, что законы чести не позволяют ему и дальше вести разработки на основе ворованных и скупленных за бесценок патентов советских инженеров”.
Джерело: https://panorama.pub/6759-vedushhij-inzhener-panasonic.html
Новина розміщена на солідному зовні, регулярно оновлюваному сайті, містить світлину “головного героя” публікації та усі інші риси “чесної новини”. Не дивно, що цю статтю масово репостили в соціальних мережах пострадянського простору.
Існує чимало інтернет-порталів, що з гумористичною чи підступною метою створюють фейкові (неправдиві) новини. Серед них і наведений нами сайт panorama.pub, який чесно попереджає читачів про зміст свого “контенту”.
Тож слід звертати пильну увагу: на якому порталі ми читаємо новину? Чи гідне це джерело довіри?
А яким українським медіа довіряєте ви? За підсумками опитування та обговорення з бібліотекарями під час заняття ми сформували наступний список авторитетних інформаційно-аналітичних видань:
Журнал “Новое время”. Доступ: https://nv.ua/
Інтернет-газета “Українська правда”. Доступ: https://www.pravda.com.ua/
Портал “Лівий берег”. Доступ: https://lb.ua/
Портал “Цензор”. Доступ: https://censor.net.ua/
Агентство “Інтерфакс Україна”. Доступ: https://interfax.com.ua/
Агентство “Укрінформ”. Доступ: https://www.ukrinform.ua/
Але слід розуміти: цей список суб’єктивний і навіть чимало “серйозних” видань публікують неправду чи маніпулюють інформацією.
Але, як і будь-яка інтелектуальна діяльність, створення фейкових новин потребує теоретичної бази. Пізнавши її, ви зможете легко викривати фейкові повідомлення в медіа.
Пропонуємо ознайомитися з 12 техніками пропаганди й маніпуляцій та “екзаменувати” на них усі новини, що видаються нам важливими:
1. Безапеляційні твердження (Assertion). Використання певних тверджень як доконаних фактів без наведення доказів. Наприклад: безхатченки є просто ледачими неробами і тому не мають оселі.
2. Відчуття натовпу (Badwagon). Примус до слідування загальним приписам, апеляція до більшості. Наприклад: батьки всіх дітей беруть участь у ремонті класу, отже ви теж повинні.
3. Колода карт (Card stacking). Вибіркове використання тільки тієї інформації, що підтверджує потрібну точку зору, і одночасно уникання фактів, що ця точка зору пояснити не може.
4. Ходіння по колу (Circular reasoning). Використання аргументів, де причини ті ж самі, що й висновки. Наприклад: я маю право говорити що захочу, тож ви не маєте права вказувати мені про що говорити.
5. Помилкова логіка (Faulty cause). Висновки, які логічно не можна вивести з попереднього твердження. Наприклад: мамо, якщо ти мені довіряєш, то маєш дозволити мені приходити додому після опівночі у вихідні.
6. Блискучі узагальнення (Glittering generalities). Використання слів з позитивним значенням разом з високими концепціями для доведення своєї точки зору. Наприклад: щирий патріот має пристати на цю точку зору, адже того вимагають інтереси нації.
7. Введення в оману (Misleading information). Використання фальсифікованої статистики. Наприклад: інтернет-компанія стверджує, що її додаток на смартфони завантажили 46 мільйонів разів (але не розголошує, що реально користується ним лише 150 тис юзерів).
8. Навішування ярликів (Name calling). Використання принизливих термінів для критики опонента. Напрклад: психічно неврівноважена особа, людина з мисленням селюка, одіозна постать.
9. Відверта брехня (Outright lie). Неприховано облудні твердження, що не мають жодного стосунку до реальності.
10. Цап-відбувайло (Scapegoat). Звинувачення опонентів у всіх реальних чи вигаданих проблемах без урахування реальності. Наприклад: в занепаді нашої економіки винні зажерливі міднародні банки.
11. Говоріння гаслами (Slogans). Зводити промову до спрощених гасел, які не вимагають від слухачів/читачів жодних роздумів.
12. Апеляція до авторитетів (Testimonials). Використання імен відомих людей на доведення правильності ідеї чи корисності товару.
Але більшість українців, як і раніше, нехтує перевіркою новин. Наприкінці 2018 року Україною поширилася чутка про страшну гру “Чорний кінь”. Пропонуємо переглянути відео, що розповідає “моторошні подробиці” про цю новину.
Доступ до оригіналу відео про “Чорного коня” від каналу “Телебачення Торонто”: https://www.youtube.com/watch?v=yh4dmw1HJRA
Можемо також запропонувати добірку фейків 2018 року: https://ms.detector.media/ethics/standards/pobrekhenki_roku_dobirka_sokovitikh_feykiv_2018go/
Відтак, готуватися до боротьби з фейками слід з дитинства, аби довіра до них у дорослому житті не стала проблемою.
У вихованні несприйняття фейків нам, зокрема, допоможе онлайн-гра “Медіаграмотна місія”.
Доступ до гри: http://irex.mocotms.com/ml_game/story_html5.html
Можемо також вдосконалювати англійську мову з англомовною “антифейковою” грою “Fake It To Make It”.
Доступ до гри: http://www.fakeittomakeitgame.com/
Відтак, за допомогою цих інструментів, ми можемо зробити медіа-навчання в бібліотеці не лише корисним, а й цікавим. Особливо ж для молодої людини.
Але настав час перейти до другої частини нашого заняття.
Усі бібліотекарі України залюбки використовують соціальні мережі, щоб ділитися публічною інформацією з колегами та читачами. І найпопулярнішим таким майданчиком є Facebook. Це видається цілком логічним, якщо поглянути на статистику.
Проникнення Facebook y Європi наприкінці 2018 дозволяє говорити про те, що більшість інтелектуально активної громадськості на континенті користується цією мережею.
В Україні facebook-юзерами є 13 мільйонів користувачів або 31 % українців. А в Херсоні до користувачів Facebook належить більше половини містян.
Охоплення Facebook дозволяє пересічним херсонцям успішно використовувати його як свій медіа-ресурс. Але важливо не припускатися прикрих технічних помилок.
Помилкою цього допису є “зникла” підтекстовка до альбому. Автори публікації написали й додали її, але не врахували, що при публікації альбому описовий текст до нього слід повторити під кожною світлиною — лише тоді він буде видимим у стрічці новин.
Проблемою цього допису є величезна кількість пунктуаційних та граматичних помилок і вживання не зрозумілих стороннім термінів (“ЗС” замість “загальносистемний захід”). Це не говорячи про загальну стилістику, яка пасує скоріше звіту, ніж емоційно насиченій новині.
Проблемою цього допису (окрім все того ж незрозумілого сторонній людині “канцеляриту”) є відсутність поділу на абзаци. Слід бути пильним: щоб зробити в соцмережах новий абзац треба розпочати його не просто з нового рядка, а ще й зробити один порожній рядок перед тим.
Слід звернути увагу: глобальне оновлення Facebook, анонсоване в квітні 2018 року, передбачає першочергову активність у групах. Саме вони відтепер мають стати головним інструментом нашого просування.
За підсумками обговорення наші бібліотекарі виокремили такий список корисних професійних груп:
Бібліотекарі Херсонщини. Доступ: https://www.facebook.com/groups/128650610526667/
Тільки жваві бібліотекарі. Доступ: https://www.facebook.com/groups/404139549629622/
Бібліотеки, повні людей. Доступ: https://www.facebook.com/groups/1430481810499680/
Бібліоплітки. Доступ: https://www.facebook.com/groups/224009137670093/
Сучасний бібліотекар. Доступ: https://www.facebook.com/groups/talua/
Краєзнавство в бібліотеках Херсонщини. Доступ: https://www.facebook.com/groups/533559046682504/
Відтак, щоб бути почутим фаховим середовищем колег, ми маємо не просто “запостити” певну новину на нашій сторінці, але й поділитися нею в групах.
А ось якщо ми хочемо достукатися до херсонців, то слід використовувати ці (та інші подібні) групи:
Говорять херсонці. Доступ: https://www.facebook.com/groups/1145738855541206/
Херсон — новини культури. Доступ: https://www.facebook.com/groups/223870491290619/
Еventpool — события Херсона. Доступ: https://www.facebook.com/groups/eventpoolx/
Яким саме “контентом” можна приваблювати до себе читачів у групах? Розглянемо, як приклад, можливість запостити туди актуальну “бібліотечну цитату”, яка знайде відгук у середовищі колег.
Наприклад, цей допис Херсонської централізованої бібліотечної системи, завдяки поширенню в групах, зібрав свого часу 513 репостів та привів на нашу сторінку кілька десятків нових читачів.
A якими ще платформами, окрім Facebook, користуєтеся ви?
Не слід зосереджуватися на самому лише Facebook, тим паче, що останнім часом його популярність падає, особливо серед молоді.
Діаграма порівняння віку користувачів Facebook та Instagram (за даними минулорічного дослідження в Сполучених Штатах) демонструє нам швидке зростання популярності “інсти” не лише серед молоді, але й серед людей середнього віку.
Чи не час і херсонським бібліотекам завести свої інста-блоги?
А що, як нам потрібно опублікувати не лише добірку фото й коротку новину, а розгорнутий, багато ілюстрований текст? Для цього є свої інструменти.
Medium — проста альтернатива застарілим блог-платформам. Просто зараз ви переглядаєте цей матеріал на медіум-сторінці Херсонської централізованої бібліотечної системи. Зручно, чи не так?
Головна сторінка нашого блогу: https://medium.com/@clsksua
Тож можна сміливо реєструватися в цій мережі і досхочу використовувати її як зручний і модерний сайт бібліотеки.
Для успішного блогу чи сторінки в соцмережі важливо мати своє впізнаване обличчя. А щоб його набути слід витратити чималий час на дизайн своїх публікацій, аватарки або ж обкладинки. Та є і прості безкоштовні інструменти для створення дизайну сторінки в соціальній мережі чи блозі.
CRELLO. Доступ: https://crello.com/uk/
CANVA. Доступ: https://www.canva.com/
IMGONLINE. Доступ: https://www.imgonline.com.ua
Ось так ми оформлюємо новини на сторінці Херсонської централізованої бібліотечної системи. Вам не до смаку? За допомогою наданих інструментів ви можете створювати публікації у своєму стилі.
Важливо розуміти: саме поширення якісного та унікального “контенту” — запорука популярності в соцмережах, особливо серед молоді.
ОСЬ І ДОБІГЛИ КІНЦЯ МАТЕРІАЛИ НАШОГО ПЕРШОГО ЗАНЯТТЯ.
Якщо його матеріали видаються вам корисними і цікавими — запрошуємо до коментування, обговорення і поширення у фаховому бібліотечному середовищі.
